«Тож мрія є. Давай роби своє» може звучати мотивуюче, але водночас у цих словах прихована неприємна правда: самої мрії недостатньо. Люди роками можуть говорити про краще життя, зміни, розвиток і справедливість, але якщо все закінчується лише словами, нічого не відбувається. Мрія легко перетворюється на красиве виправдання бездіяльності: ми нібито знаємо, чого хочемо, але постійно чекаємо, що перший крок зробить хтось інший.
«Давай роби своє» в такому контексті звучить майже як докір. Бо дуже часто люди вимагають відповідальності від влади, сусідів, роботодавців чи держави, але не завжди готові запитати про власну роль. Якщо кожен лише спостерігає й коментує, мрія так і залишається мрією. Іноді найскладніше — не сформулювати правильну мету, а перестати чекати й почати робити хоча б те, що залежить безпосередньо від тебе.
Слухайте пісні Viktorres
Spotify:
З Україною в серці (на Spotify)
Від різдва до нового року (на Spotify)
Can You Hear Me (Ukranian Edit) (на Spotify)
YouTube:
З Україною в серці (на YouTube)
Від різдва до нового року (на YouTube)
Can You Hear Me (Ukranian Edit) (на YouTube)